Педагогічне партнерство школи та сім’ї: особливості залучення батьків до освітнього процесу

Анотація

У статті розглянуто педагогічне партнерство школи і сім’ї у контексті залучення батьків до освітнього процесу як основи для створення довірливого середовища, що сприяє гармонійному розвитку особистості дитини та підвищенню якості освіти. Виділено поняття «педагогіка партнерства» та окреслено її місце в Концепції «Нова українська школа».

Визначено основні вимоги та правила організації партнерства школи та сім’ї, що формуються на основі побудови демократичного спілкування. Окреслено принципи педагогічного партнерства та моделі шести типів батьківського залучення (батьківство, комунікація (спілкування), добровільна робота (волонтерство), навчання вдома, прийняття рішень та співпраця з громадою), що стала підґрунтям для побудови партнерства школи, родини та громади.

Проаналізовано напрями діяльності класного керівника у взаємодії з батьками, принципи організації співпраці (природо- і культуровідповідності, субʼєктно-субʼєктної взаємодії, умотивованості, орієнтації на досвід батьків, творчості, системності, рефлексивності й результативності) та чинники, що забезпечують її ефективність. Виокремлено систему сучасних форм комунікації, гнучких форматів залучення батьків до освітнього процесу, зокрема з’ясовано роль та місце цифрових інструментів як засобу спілкування школи і сім’ї, наголошено на важливості визнання батьків як ресурсної сили в освітньому процесі.

Зроблено висновки, що проблематика педагогічного партнерства між школою і сім’єю потребує подальшого комплексного вивчення, передусім в аспекті аналізу ефективності традиційних та інноваційних підходів, що застосовуються закладами загальної середньої освіти.